Ніколи не забуду, як я привів свою майбутню дружину, щоб познайомити зі своєю родиною. Мої два старші брати з вогником в очах запитали її: “Що саме ти у ньому побачила?” Вона посміхнулась і запевнила, що завдяки Божій благодаті я став чоловіком, якого вона покохала.
Мені сподобалася ця розумна відповідь, бо вона також відображає спосіб, у який Господь дивиться за межі нашого минулого. В 9-му розділі книги Дії Святих Апостолів розповідається, як Господь повелів Ананію зцілити Савла, відомого гонителя церкви, якого Бог осліпив. Ананій недовірливо поставився до цієї місії, твердячи, що Савл переслідував і навіть страчував віруючих в Ісуса Христа. Але Бог повелів Ананію зосереджуватися не на тому, ким Савл був, а на тому, ким він став – євангелістом, який сповістить благу звістку всьому відомому світу, в тому числі язичникам і царям (в. 15). Ананій бачив Савла, фарисея і гонителя, а Бог бачив Павла, апостола і євангеліста.
Інколи ми можемо дивитися на себе з точки зору того, ким ми були з усіма нашими недоліками. Однак Бог дивиться на нас, як на нове творіння, як на тих, ким ми є в Ісусі Христі і ким стаємо через силу Святого Духа, а не на тих, ким ми були. О, Боже, навчи нас так само дивитися на себе і на інших!
