В романі Лейфа Енгера “Мир, як ріка” розповідається про Єремію Ленд − одинокого батька трьох дітей, який працює двірником у місцевій школі. Він також є людиною глибокої, іноді дивовижної віри. Протягом усієї книги його віра часто випробовується.
Школою керує Честер Холден, підлий директор, який страждає від шкіряного захворювання. Незважаючи на відмінну працю Єремії, який без нарікань прибирає нечистоти і збирає розбиті директором пляшки, Холден хоче його звільнити. Одного дня він перед усіма учнями звинуватив Єремію в пияцтві та облаяв його. Дуже принизлива сцена.
Як же реагує Єремія? Він міг пригрозити судовим позовом через несправедливе звільнення або звинуватити у відповідь. Він міг тихо піти, проковтнувши образу. Подумайте, а як би вчинили ви? “Любіть своїх ворогів”, – каже Господь Ісус, – “добро робіть тим, хто ненавидить вас. Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить” (Лк. 6:27-28). Ці слова спонукають нас наслідувати Бога (в. 36), задаючи собі глибоке питання: “Як я можу допомогти своєму ворогу стати тим, ким хоче бачити його Бог?”
Єремія хвилинку дивиться на Холдена, потім підходить і торкається його обличчя. Холден робить крок назад і відчуває дивні зміни на своєму підборідді і щоках. Його рубцювата шкіра зцілена.
Ворог зворушений благодаттю.
