Весною після суворої зими, під час якої Емма допомагала члену своєї родини впоратися з тривалою хворобою, вона знаходила підбадьорення кожен раз, як проходила повз вишню біля свого будинку. На верхівці дерева посеред рожевого цвіту з’явилося біле цвітіння. Умілий садівник прищепив до дерева гілку з іншої вишні. Проходячи повз незвичайне дерево, Емма розмірковувала над словами Ісуса Христа про те, що Він є виноградиною, а Його послідовники – віттям (Ів. 15:1-8).
Назвавши Себе виноградиною, Ісус використав знайомий ізраїльтянам старозавітний образ, бо виноградина символізувала Божий народ (Пс. 79:9-10; Ос. 10:1). Господь Ісус застосував цей символізм до Себе, сказавши, що Він є виноградиною, а Його послідовники прищеплені до Нього, як гілки. Якщо вони перебуватимуть у Ньому, отримуючи Його живлення і силу, вони принесуть плід (Ів. 15:5).
Підтримуючи члена своєї родини, Емма потребувала нагадування про свій зв’язок з Ісусом. Білі квіти посеред рожевого цвіту візуально нагадували їй про істину: залишаючись на Виноградині, вона через неї отримувала живлення.
Наша віра зміцніє і збагатиться, якщо ми, віруючі в Ісуса Христа, сприймемо ідею близькості з Ним, як гілки з виноградиною.
