У датському фільмі “Бенкет Бабетти” розповідається, як в прибережному містечку з’являється французька біженка. Дві літні сестри, провідниці релігійного життя громади, беруть її до себе, і Бабетта 14 років працює у них економкою. Назбиравши певну суму грошей, вона запросила 12 жителів прийти до неї на бенкет, для якого вона приготувала вишукані французькі страви: ікру, перепілку в листковому тісті…
Споживаючи одну страву за іншою, гості розкриваються. Дехто отримує прощення, дехто знову відчуває любов, а інші починають згадувати істини, яким навчилися в дитинстві. “Пам’ятаєте, чому нас навчали? – казали вони. – Діти, любіть один одного”. Коли бенкет закінчився, Бабетта зізналася сестрам, що витратила на їжу все, що мала. Вона пожертвувала всім, включаючи єдину можливість повернутися до колишнього життя визнаного шеф-кухаря в Парижі, аби її друзі під час бенкету відкрили свої серця один одному.
Ісус прийшов на землю в образі мандрівника і слуги. Він пожертвував усім, аби втамувати наш духовний голод. В Євангелії від Івана Він нагадує слухачам, що Бог забезпечив їхніх предків перепелами і хлібом, коли ті голодними блукали по пустелі (Вих. 16). Ця їжа задовольняла лише на певний час, однак Ісус обіцяє, що кожний, хто прийме Його як “хліб життя”, “той повік буде жити” (Ів. 6:48,51). Його жертва задовольняє наші духовні жадання.
