Найхоробрішим персонажем “Хронік Нарнії” імовірно є мишеня Ріпічіп. Воно вступає у бій, розмахуючи своїм мініатюрним мечем. На кораблі “Підкорювач Світанку” воно безстрашно рухалось до Острова темряви. У чому секрет мужності Ріпічіпа? Він дуже хотів дістатися країни Аслана. “Це моє щире бажання”, – казав він. Ріпічіп точно знав, чого він хоче, і це вело його до царя.

Вартимей, сліпий з Єрихону, сидів на звичному місці, брязкаючи чашею для монет, як раптом почув про наближення Ісуса з натовпом. Він закричав: “Сину Давидів, Ісусе, – змилуйся надо мною!” (Мр. 10:47). Натовп намагався змусити його мовчати, але Вартимея вже не можна було зупинити.

“І спинився Ісус”, – каже Марк (в. 49). Ісус посеред юрби хотів почути Вартимея і запитав: “Що ти хочеш?” (в. 51).

Відповідь здавалася очевидною, і Господь Ісус безумовно її знав. Однак Він схоже вважав, що Вартимей повинен висловити своє глибоке бажання. “Нехай я прозрю”, – сказав Вартимей (в. 51). І Ісус відправив його додому з можливістю вперше побачити кольори, красу та обличчя друзів.

Не всі бажання виконуються одразу (деякі повинні змінитися). Однак тут головне те, що Вартимей знав про своє бажання і висловив його Ісусу. Якщо ми будемо уважними, то помітимо, що наші справжні бажання і прагнення завжди ведуть нас до Ісуса.