Під час відвідин музею я затрималася біля виставки стародавніх світильників. На вивісці зазначалося, що вони походили з Ізраїлю. Прикрашені вирізьбленими візерунками, ці глиняні посудини овальної форми мали два отвори – один для палива, інший для ґноту. Хоч ізраїльтяни зазвичай використовували світильники в настінних нішах, кожен із них був настільки малим, що помістився би в людській долоні.
Можливо, саме такий маленький світильник надихнув царя Давида написати хвалебну пісню, в якій він сказав: “Бо світильник Ти, Господи, мій, і освітить Господь мою темряву” (2 Сам. 22:29). Давид заспівав ці слова після того, як Бог дарував йому перемогу в битві. Вороги, плануючи вбити Давида, переслідували його як у рідній країні, так і за її межами. Однак Давид виступав проти ворогів зі впевненістю, яку надає Божа присутність. Завдяки Божій допомозі у Давида було чітке бачення, яке допомагало приймати правильні рішення щодо себе, свого війська і народу.
Темрява, про яку Давид згадував у пісні, ймовірно пов’язана зі страхом слабкості, поразки і смерті. Багато хто з нас живе зі схожими турботами. Якщо нас огортає темрява, ми можемо віднайти мир, бо знаємо, що Бог з нами. В нас палає Божий вогонь Святого Духа, щоб осявати нам шлях, допоки ми особисто не побачимо Ісуса.
