У 2009 році в окрузі Лос-Анджелеса припинили стягувати з родин кошти для покриття витрат на утримання їхніх дітей у в’язниці. Хоча нові платежі більше не стягувались, ті, хто до змін в законі ще не сплатив кошти, мали сплатити свій борг. А у 2018 році в окрузі анулювали всі несплачені грошові зобов’язання.
Деяким родинам анулювання боргу суттєво допомогло у намаганні вижити. Відсутність застави майна або арешту коштів означала, що відтепер родини могли краще забезпечити себе їжею. Саме через подібні труднощі Господь закликав відпускати борги кожного сьомого року (Повт. 15:2). Він не хотів, аби борги назавжди калічили життя людей.
Оскільки ізраїльтянам заборонялося стягувати відсотки з інших ізраїльтян (Вих. 22:24), вони мали позичати, керуючись бажанням допомогти тим, хто перебував у скруті через неврожай, а не бажанням на цьому нажитися. Борги мали анулюватися кожного сьомого року. Внаслідок цього мав знижуватися рівень бідності в народі (Повт. 15:4).
Сьогодні ці закони не є обов’язковими для віруючих в Ісуса Христа. Втім Бог може іноді спонукати нас простити борг, аби ті, хто зазнали труднощів, могли почати життя заново, як повноцінні члени суспільства. Виявляючи таку милість і щедрість до інших, ми звеличуємо Божий характер і даруємо людям надію.
