Я сідав у свою машину, як раптом переді мною щось заблищало. Це був цвях, встромлений у заднє колесо. Я прислухався до свисту повітря. На щастя, отвір був закритий, принаймні поки що.
Їдучи у магазин за шиною, я думав: “Скільки часу цей цвях пробув у моєму колесі? Дні? Тижні? Як довго я був захищений від небезпеки, про існування якої я навіть не знав?”
Іноді ми живемо ілюзією, що усе контролюємо. Втім цвях нагадав мені, що це не так.
Однак, якщо життя здається неконтрольованим і нестабільним, у нас є Господь Бог, на надійність Якого ми можемо покладатися. В Псалмі 17 Давид славить Бога за Його нагляд за ним (Пс. 17:35-36). Давид визнає: “Цей Бог мене силою оперезав… Ти чиниш широким мій крок підо мною, – і стопи мої не спіткнуться” (Пс. 17:33, 37). У цій хвалебній пісні Давид прославляє Божу підтримуючу присутність (в. 36).
Особисто я не вступав у бій, як Давид. Я навіть докладав усіх зусиль, аби марно не ризикувати. Втім моє життя часто хаотичне.
Мене заспокоює розуміння, що хоча Бог не обіцяє нам захист від усіх життєвих труднощів, Він завжди знає, де я. Він знає, куди я йду і що зустріну. Він є Господом усього, навіть “цвяхів” у нашому житті.
