У вірші “Це дитя улюблене” Омавумі Ефуай, якого ласкаво називали Пастор О, пише про намагання своїх батьків перервати вагітність, що призвела до його народження. Після декількох незвичайних подій, що завадили їм зробити аборт, вони вирішили радіти своїй дитині. Усвідомлення, що Бог зберіг його життя, спонукало Омавумі залишити перспективну кар’єру заради повноцінного служіння. Тепер він вірно несе пасторське служіння у лондонській церкві.
Подібно Пастору О, ізраїльтяни відчули Боже втручання в найуразливіший час своєї історії. Подорожуючи пустелею, вони потрапили у поле зору моавського царя Балака. Наляканий їхніми завоюваннями і чисельністю, Балак найняв провидця Валаама, аби той прокляв нічого не підозрюючих мандрівників (Чис. 22:2-6).
Однак трапилося дещо незвичайне. Як тільки Валаам намагався виголосити прокляття, його уста виголошували благословіння. “Я одержав наказа – поблагословити, і поблагословив Він, і я того не відверну! – заявив Валаам. – Не видно страждання між Яковом, і не запримітно нещастя в Ізраїлі, – з ним Господь, його Бог… Бог, що вивів був їх із Єгипту” (Чис. 23:20-22). Бог зберіг ізраїльтян від битви, про яку вони навіть не знали!
Господь і сьогодні продовжує наглядати за Своїм народом, бачимо ми це чи ні. Прославимо з благоговінням Того, Хто називає нас благословенними.
