Жозе був пастором церкви, відомої своїми програмами і театральними виставами. Однак Жозе хвилювався, аби церковна активність не перетворилася на бізнесову діяльність. Він хотів зрозуміти, що саме слугувало зростанню церкви – правильні мотиви чи церковні заходи. Тому він на один рік скасував усі додаткові церковні події. Увага громади мала зосереджуватися на тому, щоб бути живим храмом, в якому люди поклоняються Богу.
Рішення Жозе здається радикальним, допоки не згадуєш про те, що зробив Ісус, коли ввійшов до зовнішнього подвір’я храму. Святе місце, яке б мало бути сповненим простих молитов, перетворилося на місце жвавого релігійного бізнесу. “Придбайте тут голубів! Білі як сніг! Як зазначено в законі!” Ісус перекинув столи торговців і зупинив покупців. У гніві від того, що творилося в храмі, Він процитував слова Ісаї і Єремії: “Дім Мій – буде домом молитви в народів усіх, ви ж із нього зробили «печеру розбійників»” (Мр. 11:17). Подвір’я язичників, де вони могли поклонитися Богу, перетворилося на світський ринок для заробляння грошей.
У бізнесі немає нічого поганого. Проте суть церкви полягає не в цьому. Ми – живий Божий храм, і наше основне завдання – поклоніння Господу. Нам не потрібно перекидати столи, як це робив Ісус, однак Він, можливо, закликає нас вдатися до рішучих заходів.
