Самотність краде у нас відчуття благополуччя. Вона впливає на здоров’я через нашу поведінку у соціальних мережах, через споживання їжі та вподобання. Згідно з одним дослідженням, майже дві третини всіх людей, незалежно від віку чи статі, час від часу відчувають себе самотньо. Через це в кафе одного британського супермаркету встановили “столики для розмов”, аби заохочувати людей до спілкування. Ті, хто шукає взаємовідносин з людьми, просто сідають за призначений для цієї мети стіл, долучаючись до інших або виявляючи своє бажання поспілкуватися. Зав’язується розмова, яка надає відчуття зв’язку та спільності.

Перші християни також культивували спільність між собою. Поодинці вони б імовірно почувалися дуже самотньо у сповідуванні своєї віри, яка все ще була новою для світу. Вони не тільки “перебували в науці апостольській”, навчаючись слідуванню за Ісусом, вони також “перебували… однодушно у храмі” і “в ламанні хліба… по домах” для взаємного підбадьорення та спілкування (Дії 2:42, 46).

Ми потребуємо спілкування, бо такими нас створив Бог! Болісні періоди самотності вказують на цю потребу. Нам, як і першим християнам, важливо прагнути людського спілкування, необхідного для нашого благополуччя, та надавати це спілкування тим, хто його потребує.