У День пам’яті я думаю про багатьох колишніх військовослужбовців, особливо про свого тата і своїх дядьків, які брали участь у Другій світовій війні. Вони повернулися додому, однак під час тієї війни сотні тисяч родин трагічно втратили своїх рідних, які захищали країну. Втім, коли питаєш, мій тато і більшість солдатів тих часів кажуть, що вони були готові пожертвувати власним життям, аби захистити своїх рідних та відстояти те, у що вірили.

Якщо хтось помирає, захищаючи свою країну, на похоронах часто цитують текст з Євангелії від Івана 15:13 – “Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх”. Але які події стоять за цим віршем?

Промовивши ці слова до учнів під час Таємної Вечері, Христос мав невдовзі померти. Насправді, один з Його учнів, Юда, вже залишив їх, аби Його зрадити (Ів. 13:18-30). Ісус наперед знав про це, однак все одно вирішив пожертвувати Своїм життям заради Своїх друзів та ворогів.

Господь Ісус був готовий добровільно померти за тих, які колись у Нього повірять, навіть за тих, які й досі були Його ворогами (Рим. 5:10). Христос також закликає Своїх послідовників, щоб вони “любили один одного” так, як Він їх полюбив (Ів. 15:12). Його велика любов спонукає нас жертовно любити інших, як друзів, так і ворогів.