Його темою були расові протиріччя. Однак промовець залишався спокійним і зосередженим. Стоячи на сцені перед великою аудиторією, він говорив сміливо і водночас з благодаттю, смиренням, добротою та навіть з гумором. Невдовзі напружені слухачі помітно розслабилися, сміючись разом із промовцем над дилемою, перед якою вони усі постали: як на холодну голову вирішити гаряче питання? Як нейтралізувати гіркоту питання солодкістю благодаті?

Цар Соломон порадив усім нам дотримуватися цього підходу: “Приємні слова – щільниковий то мед, солодкий душі й лік на кості” (Пр. 16:24). Так само “серце мудрого… на уста його прибавляє навчання” (в. 23).

Чому могутній цар Соломон приділяв увагу тому, як потрібно говорити? Тому що слова можуть нищити. За часів Соломона царі покладалися на інформацію від своїх посланців стосовно ситуації в країні. Через це врівноважені і надійні посланці дуже цінувалися. Вони у своїх словах виявляли розважливість, не перебільшуючи і не говорячи грубо, яким би не було питання.

Ми всі можемо отримати користь від пом’якшення своїх поглядів і думок благочестивою та розсудливою солодкістю. Як сказав Соломон: “Заміри серця належать людині, та від Господа – відповідь язика” (Пр. 16:1).