Після того, як астронавти посадили космічний модуль “Орел” на Морі Спокою, Ніл Армстронг сказав: “Це один маленький крок для людини, втім гігантський стрибок для всього людства”. Він був першою людиною, яка ступила на поверхню Місяця. Після нього туди прибували й інші астронавти, в тому числі командир останньої місії корабля “Аполлон” Юджін Сернан. “Там був я, там є ти, Земля, динамічна, вражаюча, і я відчув… що вона надто прекрасна, щоб виникнути випадково, – сказав Сернан. – Має бути хтось значно більший за тебе і за мене”. Споглядаючи з космосу неповторне видовище, ці чоловіки розуміли свою незначущість у порівнянні з безкраїм Всесвітом.
Пророк Єремія також розмірковував над неосяжністю Бога, Творця і Живителя землі та усього, що існує за її межами. Творець світу обіцяв явити Себе, дарувавши Своєму народу любов, прощення і надію (Єр. 31:33-34). Єремія підтверджує Божу величність, бо Він призначає сонцю давати “вдень… світло” і дає “порядок місяцеві й зорям на світло вночі” (в. 35). Наш Творець і Всемогутній Господь панує над усім, рятуючи Свій народ (Єр. 31:36-37).
Наше дослідження безкраїх небесних просторів і глибин земних підвалин ніколи не завершиться. Однак ми можемо у благоговінні спостерігати за складністю Всесвіту і довіряти Творцю Місяця та всього іншого.
