За вікном нашої кухні, під дахом веранди, вільшанка збудувала гніздо. Я спостерігала, як пташка за допомогою трави формувала собі безпечне місце і потім висиджувала там яйця. Щоранку я перевіряла, чи не вилупилися пташенята. Однак все було без змін, бо вільшанка мала висиджувати яйця протягом двох тижнів.

Я не вперше виявляла нетерпіння. Мені завжди було складно чекати, особливо відповідей на молитви. Ми з чоловіком мусили чекати майже п’ять років, перш ніж усиновили першу дитину. Десятиліттями пізніше автор Кетрін Маршалл написала: “Молитви – немов яйце. Відповідей, як і пташенят, доводиться чекати”.

Пророку Авакуму також було складно чекати відповіді на молитву. Розчарований Божим мовчанням стосовно жорстокого ставлення Вавилону до Юдеї, Авакум вирішує “стояти на сторожі своїй, і… на облозі… щоб бачити, що Він буде казати” (Ав. 2:1). Бог каже, що Авакум має чекати “на умовлений час” (в. 3), та наказує пророку “написати це видіння”, аби про нього одразу стало відомо (в. 2).

Однак Бог не згадує, що “умовлений час” падіння Вавилону настане через шістдесят років, що створює тривалий часовий проміжок між виголошенням обітниці та її здійсненням. Молитва не завжди дає бажаний результат негайно. Нам потрібно навчитися з терпінням очікувати, поки Бог виконає Свої мудрі наміри стосовно нас.