Опинившись в одному проєкті зі своїм колегою Тімом, Елвін зіткнувся з великою проблемою: вони по-різному дивилися на виконання цього завдання. Хоча вони з повагою ставилися до поглядів один одного, їхні підходи були настільки різними, що конфлікт здавався неминучим. З метою недопущення конфлікту вони вирішили поговорити про свої розбіжності зі своїм керівником, який, у свою чергу, призначив їх до різних команд. Це виявилося мудрим рішенням. Того дня Елвін засвоїв важливий урок: бути єдиними не обов’язково означає все робити разом.
Авраам усвідомив цю істину, коли в Бет-Елі запропонував Лоту, аби далі вони пішли порізно (Бут. 13:5-9). Побачивши, що їхнім стадам не вистачало місця для випасання, Авраам мудро запропонував розділитися. Однак спочатку він наголосив, що вони “близька… рідня” (в. 8), нагадавши Лоту про їхні взаємини. Потім він із великим смиренням дозволив племіннику першим зробити вибір (в. 9), навіть попри те, що він, Авраам, був старшим. Відбулося, як сказав один пастор, “гармонійне відокремлення”.
Кожен із нас є унікальним і іноді, щоб досягнути спільної мети, нам краще працювати порізно. Це єдність у різноманітті. Однак ніколи не забуваймо, що ми все одно брати та сестри у Божій родині. Можна діяти по-різному, втім мати спільну мету.
