Під час дитячого музичного концерту я спостерігала, як вчитель і учень сіли за фортепіано. Перед початком свого спільного виступу вчитель нахилився до учня і прошепотів останні настанови. Слухаючи музику, я звернула увагу, що учень грав просту мелодію, тоді як акомпанемент вчителя додавав пісні глибини і вишуканості. Під кінець виступу вчитель схвально кивнув головою.
Наше життя в Ісусі нагадує більше дует, ніж сольне виконання. Однак іноді я забуваю, що Він “сидить біля мене”, і що тільки завдяки Його силі та проводу я взагалі можу “грати”. Я намагаюся самостійно попадати в правильні ноти, тобто слухатися Бога власними силами, однак зазвичай це виглядає фальшиво і нещиро. Я намагаюся впоратися з проблемами, покладаючись на свою обмежену спроможність, однак це часто призводить до розбрату.
Усе змінює присутність мого Вчителя. Якщо я покладаюсь на допомогу Ісуса, моє життя все більше прославляє Бога. Я радісно служу, щиро люблю і дивуюся, наскільки Бог благословляє мої стосунки. Це те, чому Ісус учив апостолів: “Хто в Мені перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене нічого чинити не можете ви” (Ів. 15:5).
Ми щодня граємо дуетом з нашим добрим Вчителем, і саме Його благодать та сила народжує мелодію нашого духовного життя.
