Коррі тен Бум, яка вижила під час холокосту, розуміла важливість прощення. У книзі “Іти заради Господа” вона пише, що її улюблений образ – прощення гріхів, вкинених у море. “Якщо ми каємось у своїх гріхах, Бог назавжди кидає їх у найглибший океан… Думаю, що потім Бог там ставить знак із написом «Рибалити заборонено»”.

Вона вказує на важливу істину, яку віруючі в Ісуса Христа іноді не усвідомлюють – якщо Бог прощає наші гріхи, ми прощені повністю! Нам не треба згадувати про ганебні вчинки та в’язнути у поганих відчуттях. Натомість ми можемо прийняти Його благодать і прощення та вільно іти за Ним.

Ідея про “заборонену риболовлю” прослідковується в Псалмі 129. Псалмоспівець каже, що справедливий Бог прощає гріхи тих, хто кається: “Бо в Тебе пробачення” (в. 4). Поки псалмоспівець чекає на Бога, покладаючи на Нього свою надію (в. 5), він з вірою проголошує, що Бог “Ізраїля визволить… від усіх його прогріхів” (в. 8). Ті, хто вірять, отримають “велике визволення” (в. 7).

Якщо нас сповнює почуття сорому і негідності, ми нездатні служити Богу від усього серця. Ми обмежені своїм минулим. Якщо минулий гріх ставить вас у безвихідь, просіть Бога допомогти вам остаточно повірити у Його дар прощення і нового життя. Він кинув ваші гріхи в океан!