У 2013 році помер сімдесятирічний Джеймс МакКоннелл, ветеран Королівської морської піхоти Великобританії. У МакКоннелла не було родини, і співробітники будинку для літніх людей побоювалися, що на його похорон ніхто не прийде. Особа, яка мала звершувати поховальну службу, написала у Facebook : “Трагічно, якщо звичайна людина має залишити цей світ, і немає нікого, хто б його оплакав. Але цей чоловік незвичайний, він – член сім’ї… Якщо ви можете прибути на похорон, аби вшанувати колишнього побратима по зброї, тоді, будь ласка, постарайтеся бути тут”. На похорон прибули двісті морських піхотинців!
Ці британські співвітчизники стали втіленням біблійної істини – ми пов’язані один з одним. Апостол Павло каже: “Бо тіло не є один член, а багато” (1 Кор. 12:14). Ми не відокремлені. Навпаки, ми поєднані в Ісусі Христі. Писання показує органічний взаємозв’язок: “Коли терпить один член, то всі члени з ним терплять” (в. 26). Ми, віруючі в Христа, члени Божої сім’ї, разом проходимо через біль, печаль, крізь ті похмурі місця, куди страшно вступати поодинці. На щастя, ми не одні.
Напевно, відчувати, що ми занурюємося у темноту в повній самоті – найгірше в стражданні. Але Бог створив співтовариство, члени якого поділяють страждання один одного. У цій спільноті ніхто не повинен залишатися самотнім.
