Кілька років тому мене запросили виступити перед студентами в університетському гуртожитку. Хлопці були відомі своєю хуліганською поведінкою, тому я покликав на допомогу друга. Коли ми прийшли, виявилося, що студенти перебувають у святковому настрої з нагоди перемоги їхньої команди у футбольному чемпіонаті. Під час вечері в залі панував хаос. Нарешті староста оголосив: “Тут є два хлопці, які хочуть розказати нам про Бога!”

У мене тремтіли ноги, але я піднявся і почав говорити їм про Божу любов. Раптом всі замовкли і стали уважно слухати. Потім посипалися серйозні питання і щирі відповіді. З часом ми організували там біблійний гурток, і багато студентів знайшли спасіння в Христі.

У моєму житті були й інші випадки, коли я “бачив сатану, що з неба спадав, як блискавка” (Лк. 10:18). Але не раз траплялося, що падав і я.

У 10-му розділі Євангелії від Луки розповідається, як учні Ісуса, повернувшись з місії, свідчили про великий успіх. У відповідь Ісус промовив: “Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка”. Однак потім Він додав: “Не тіштеся тим, що вам коряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі” (в. 20).

Ми радіємо успіху. Але коли зазнаємо невдач, нас охоплює відчай. Продовжуйте робити те, до чого вас покликав Бог, а результати залиште Йому. Ваше ім’я записане в Його книзі!