Придбавши будинок, ми разом із ним отримали і виноградник. Будучи новачками у сфері садівництва, нам знадобилася велика кількість часу, аби навчитися за ним доглядати, обрізати, поливати. Під час збирання врожаю я скоштувала ягоду і була розчарована неприємним кислим смаком.
Розчарування, яке я відчула, нагадало мені текст п’ятого розділу Книги пророка Ісаї, де змальована алегорія Божих стосунків з ізраїльським народом. Бог, зображений фермером, очистив пагорб від сміття, насадив там добірну виноградну лозу, збудував вартову вежу і витесав чавило, аби насолоджуватися врожаєм (Іс. 5:1-2). Проте виноградник, який є уособленням Ізраїлю, уродив кислі ягоди егоїзму, несправедливості та утиску (в. 7). Зрештою Бог знищив виноградник, залишивши декілька лоз, які в майбутньому повинні були принести гарний урожай.
В Євангелії від Івана Ісус Христос також застосовує розширену метафору виноградника, кажучи: “Я – Виноградина, ви – галуззя! Хто в Мені перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує” (Ів. 15:5). У ній Ісус зображує віруючих виноградним галуззям, яке поєднане із Ним – виноградною лозою. Залишаючись поєднаними з Ісусом через молитовну довіру Святому Духу, ми отримуємо безпосередній доступ до духовного живлення, яке породить найсолодший плід – любов.
