Коли старий автомобіль Вікі зламався і більше не підлягав ремонту, вона почала збирати кошти на іншу машину. Одного дня Кріс, частий відвідувач ресторану, в якому працює Вікі, почув про її потребу в автомобілі. “Почуте не виходило в мене з голови, – сказав Кріс. – Я мав щось зробити”. Отже, він придбав машину свого сина (той щойно виставив її на продаж), вимив її і передав Вікі ключі. Дівчина була шокована. “Хто… це зробив?” – питала вона з подивом і вдячністю.
Святе Письмо закликає нас жити щедро, охоче даючи нужденним те, у чому вони мають потребу. У 1-му Посланні до Тимофія сказано: “Наказуй багатим за віку теперішнього, щоб не неслися високо, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожиток, щоб робили добро, багатилися в добрих ділах, були щедрі та пильні” (1 Тим. 6:17-18). Нам треба не просто виявляти щедрість, нам треба жити радісним духом пожертвування. Добросердечність має бути звичним способом життя. Бог повеліває нам бути щедрими та пильними (в. 18).
Якщо ми живемо з відкритим, щедрим серцем, нам не треба боятися, що наші потреби залишаться незадоволеними. Біблія говорить, що в співчутливому прояві щедрості ми “приймаємо правдиве життя” (в. 19). Справжнє життя у Бозі означає не чіплятися за своє майно, а охоче ділитися ним з іншими.
