Що вам відомо про індиків? Чому я взагалі про них пишу? Тому що я щойно повернувся з гірської хатинки, де провів свої вихідні. Я щодня захоплено спостерігав за парадом диких індиків перед нашим ґанком. Раніше я ніколи не спостерігав за цими птахами. Ідучи, вони щось вишукували на землі, а потім підбирали. Припускаю, що то була їжа, хоча не впевнений на сто відсотків, оскільки я вперше спостерігав за індиками. Здавалося, що бідна рослинність нездатна кого-небудь наситити. Однак усі індики виглядали доволі жирними.

Спостерігаючи за цими відгодованими індиками, я згадав слова Ісуса, записані в Євангелії від Матвія: “Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?” (Мт. 6:26). Господь Ісус вказав на Божу турботу про простих птахів, щоб нагадати нам про Його турботу про нас. Якщо пташине життя настільки важливе, то наскільки важливішим є наше життя? На противагу нашим переживанням про повсякденні потреби Ісус Христос говорить про інший спосіб життя, коли людина шукає “найперш Царства Божого й правди Його” (в. 33) і вірить в Божу турботу про його потреби. Оскільки Бог може потурбуватися про зграю індиків, Він, безумовно, може потурбуватися і про нас із вами.