Одній матері здалося, що вона занадто багато витрачала коштів на різдвяні подарунки дітям, тому одного року вона вирішила спробувати дещо інше. Упродовж декількох місяців перед Різдвом жінка вишукувала на розпродажах недорогі вживані речі. Вона придбала більше подарунків, ніж зазвичай, втім за значно дешевшими цінами. На Святвечір діти радісно відкривали один подарунок за іншим. Наступного дня подарунків було ще більше! Мати почувалася винною через те, що не купила нові подарунки, тому вона придбала ще. Діти почали їх відкривати, втім швидко поскаржилися: “Ми втомилися відкривати подарунки! Ти подарувала їх занадто багато!” Нетипова реакція дітей різдвяного ранку, чи не так?!
Бог благословив нас багатьма речами, втім здається, що ми завжди прагнемо чогось більшого: просторішого будинку, кращої машини, більше коштів на банківському рахунку тощо. Апостол Павло спонукав Тимофія нагадувати членам церкви, що “ми не принесли в світ нічого, то нічого не можемо й винести. А як маєм поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того” (1 Тим. 6:7-8).
Крім забезпечення наших потреб, Бог дарував нам дихання й життя. Наскільки чудово радіти Його дарам, бути ними задоволеними та сказати: “Ти подарував нам так багато! Нам більше не треба”. “Великий же зиск – то благочестя із задоволенням” (в. 6).
