Очікуючи народження дитини, Марії не треба було питати в Йосипа: “Яке ім’я ми дамо дитині?” На відміну від більшості батьків, які очікують на народження дітей, у них не було питання стосовно того, як назвати дитину.

Ангел, який з’явився Марії, а потім і Йосипу, сказав, що маля треба назвати Ісусом (Мт. 1:20-21; Лк. 1:30-31). Ангел, з’явившись Йосипу, пояснив, що це ім’я означає, що маля “спасе… людей Своїх від їхніх гріхів”.

Його також назвуть “Еммануїлом” (Іс. 7:14), що означає “з нами Бог”, тому що Він буде Богом в людській подобі, Богом, сповитим у яслах. Пророк Ісая розкрив також додаткові імена: “Дивний Порадник”, “Бог сильний”, “Отець вічності” і “Князь миру” (Іс. 9:5), бо Він таким і буде.

Давати ім’я дитині – це завжди захоплюючий процес. Однак жодна дитина не мала такого сильного, вражаючого і змінюючого світ ймення, як мав той, Хто був “Ісусом, званим Христом” (Мт. 1:16). Яке це диво мати змогу кликати “Ім’я Господа нашого Ісуса Христа” (1 Кор. 1:2)! Жодне інше ім’я не рятує (Дії 4:12).

Славімо Ісуса Христа в цей різдвяний час і розмірковуймо над усім, що Він для нас значить!