Холодної зимової ночі хтось жбурнув великий камінь у вікно спальні єврейської дитини. У вікні виднілися зірка Давида і свічник, розміщені там з нагоди Хануки, єврейського свята вогнів. У відповідь на цей прояв ненависті тисячі жителів міста Біллінгс у штаті Монтана, багато з яких є віруючими в Ісуса, вивісили на своїх вікнах зображення свічників, підтримавши таким чином своїх сусідів-євреїв.
До нас, віруючих в Ісуса, також було виявлене велике співчуття. Наш Спаситель оселився серед нас (Ів. 1:14), ототожнивши Себе з нами. Заради нас Він, “бувши в Божій подобі… умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба” (Фил. 2:6-7). Потім Він, відчуваючи те, що відчуваємо ми, і плачучи так, як плачемо ми, помер на хресті, віддавши Своє життя, аби врятувати наше.
Жодні наші труднощі не лишаються поза Його увагою. Якщо хтось “жбурляє каміння” в наше життя, Він нас утішає. Якщо ми зазнаємо розчарування, Він разом із нами проходить через цей відчай. “Високий Господь, – але бачить низького, а гордого Він пізнає іздалека!” (Пс. 137:6). Він нас оберігає, стримуючи “лютість [наших] ворогів” (в. 7) та усуваючи наші найглибші страхи. Дякуємо Тобі, Боже, за Твоє співчуття!
