Ненсі Густафсон, колишня оперна співачка, відвідавши свою матір, зі смутком побачила, наскільки погіршився її стан через деменцію. Мати більше не впізнавала її і ледь-ледь говорила. Через декілька місяців у Ненсі виникла ідея. Вона почала співати для матері. Почувши спів, мати з радісними очима також почала співати – цілих двадцять хвилин! Потім мати Ненсі пожартувала, сказавши, що вони були “співаками родини Густафсон”! На думку лікарів, ця дивовижна зміна пояснювалася силою музики, здатної пробуджувати забуті спогади. Крім того, спів “старих улюблених пісень” піднімав настрій, скоротив кількість падінь і, як наслідок, відвідин травмпунктів, а також зменшив потребу в заспокійливих препаратах.
Зв’язок між музикою і пам’яттю ще й досі вивчається. У Святому Письмі сказано, що радість від співу є Божим даром. “Виспівуйте нашому Богу, – приємний-бо Він, – Йому подобає хвала!” (Пс. 146:1).
Біблія закликає Божий народ співати пісні хвали Богу. “Співайте для Господа, Він-бо величне вчинив” (Іс. 12:5). “І дав пісню нову в мої уста, для нашого Бога хвалу, – нехай бачать багато хто й пострах хай мають, і хай вони мають надію на Господа!” (Пс. 39:4). Наш спів надихає не тільки нас самих, але і тих, хто нас чує. Пам’ятаймо, що Бог великий і гідний хвали.
