Під час Громадянської війни в США за дезертирство карали смертю. Однак в Армії Союзу рідко страчували дезертирів, тому що головнокомандувач Авраам Лінкольн майже всіх їх прощав. Така політика викликала невдоволення в міністра оборони Едвіна Стентона, який вважав, що лояльність Лінкольна лише заохочувала до дезертирства. Натомість Лінкольн співчував солдатам, які в розпал битви втрачали самовладання і піддавалися страху. За це співчуття солдати ще більше полюбили Лінкольна, називаючи його “Батьком Авраамом”, і виявляли йому ще більшу вірність.

Апостол Павло, закликаючи Тимофія разом з ним терпіти “лихо, як добрий вояк Христа Ісуса” (2 Тим. 2:3), спонукає його до важкої праці. Солдат має виявляти цілковиту відданість, працьовитість і безкорисність. Він має віддано служити своєму головнокомандувачу – Ісусу Христу. Однак ми іноді не є гарними солдатами. Ми не завжди Йому вірно служимо. Тому вступна фраза Павла є важливою: “Зміцняйся в благодаті, що в Христі Ісусі” (в. 1). Наш Спаситель сповнений благодаті. Він співчуває нашим слабостям і прощає наші помилки (Євр. 4:15). Благодать Ісуса зміцнює віруючих так само, як співчуття Лінкольна підбадьорювало солдат союзних військ. Усвідомлення Господньої любові до нас заохочує до ще більшого служіння Йому.