“Час минув. Прийшла війна”. Так Семі Ніго, єпископ з народності келіко в Південному Судані, пояснював затримки в численних спробах його церкви перекласти Біблію на рідну мову. Насправді на цій мові не було надруковано жодного слова. Десятиліттями раніше дідусь єпископа Ніго відважно розпочав переклад Біблії, однак через війну та неспокій проєкт просувався вкрай повільно. Втім, попри неодноразові напади на табори для біженців на півночі Уганди та в Демократичній Республіці Конго, єпископ та інші віруючі продовжували працювати над перекладом.
Їхня наполегливість винагородилася сповна. Майже через три десятиліття біженці з радістю отримали Новий Завіт, перекладений на мову келіко. “Мотивація келіко неймовірна”, – зауважив один з консультантів проєкту.
Цілеспрямованість келіко відображає наполегливість, до якої Ісуса Навина закликав Бог: “Нехай книга цього Закону не відійде від твоїх уст, але будеш роздумувати про неї вдень та вночі, щоб додержувати чинити все, що написано в ній, бо тоді зробиш щасливими дороги свої, і тоді буде щастити тобі” (Єг. 1:8). З такою ж наполегливістю народність келіко прагнула перекласти Писання. Один з перекладачів сказав, що тепер “вони усміхаються у своїх таборах”. Можливість чути і розуміти Біблію “дарує їм надію”. Ніколи не здаваймося в пошуках сили та мудрості Писання.
