Коли Ті Унн захворів рідкісною аутоімунною хворобою, яка ослабила всі м’язи і ледве не знищила його, він усвідомив, що здатність дихати є великим даром. Понад тиждень він був підключений до апарата штучної вентиляції легень, що було болісною частиною його лікування.

Ті Унн пережив дивовижне зцілення, і тепер він постійно нагадує собі не скаржитися на життєві труднощі. “Я просто роблю глибокий вдих, – каже він, – і дякую Богу за цю здатність”.

Наскільки легко можна зосередитися на речах, яких ми потребуємо чи бажаємо, і забути, що іноді найпростіші речі в житті можуть бути найбільшим дивом. Бог у видінні пророку Єзекіїлю (Єз. 37:1-14) показав, що лише Він може оживити сухі кістки. Навіть після появи жил, тіла і шкіри, “духа не було в них” (в. 8). Ці тіла ожили лише тоді, коли Бог дав їм дихання (в. 10).

Це видіння слугувало ілюстрацією Божої обітниці відродити Ізраїль після спустошення. Воно також нагадує мені, що без дихання, яке мені дає Бог, марним є все, велике чи мале.

Чи подякуєте ви сьогодні Богу за найпростіші благословіння в житті? Зупинімося посеред життєвих труднощів, зробімо глибокий вдих, і нехай “все, що дихає… Господа хвалить!” (Пс. 150:6).