Після зустрічі з англійською королевою на балу в Шотландії Сільвія та її чоловік отримали повідомлення, що королівська родина хотіла би завітати до них на чашку чаю. Сильно нервуючи, Сільвія почала прибирати і готувати будинок для прийому гостей з королівської родини. Перед самим їхнім приїздом вона пішла в сад, щоб нарвати букет квітів для столу. Її серце калатало. Тоді Сільвія відчула, як Бог їй нагадав, що Він є Царем над царями і перебуває з нею щодня. Вона одразу відчула мир у своєму серці і подумала: “Зрештою, це просто королева!”
Сільвія права. Апостол Павло сказав, що Бог є “Цар над царями та Пан над панами” (1 Тим. 6:15), і що ті, хто за Ним іде, є “синами Божими” (Гал. 3:26). Якщо ми належимо Христу, ми є нащадками Авраама (в. 29). Ми більше не обмежені расовими, соціальними чи статевими поділами: “бо всі ви один у Христі Ісусі” (в. 28). Ми – діти Царя.
Сільвія та її чоловік чудово провели час із королевою. Однак я не очікую отримати запрошення від королеви. Водночас я пам’ятаю, що зі мною завжди присутній Цар над царями. Ті, хто щиро вірить в Ісуса Христа (в. 27), можуть жити в єдності, знаючи, що вони Божі діти.
Як віра в цю істину може вплинути на спосіб нашого життя?
