Джо працював по дванадцять годин на день, часто взагалі без перерв. Започаткування благодійної діяльності потребувало такої великої кількості часу та енергії, що в нього вже не лишалося ані часу, ані сил для дружини та дітей. Після того, як Джо через хронічний стрес опинився в лікарні, друг запропонував організувати команду, яка б йому допомагала. Джо боявся доручити обов’язки комусь іншому, однак розумів, що не зможе далі працювати в такому ритмі. Він довірився другу і Богу, делегувавши частину обов’язків групі людей, яких вони разом обрали. Через рік Джо визнав, що він ніколи б не досяг успіху в благодійній діяльності та в сімейному житті, якби відмовився від допомоги, яку послав йому Бог.
Бог не призначав людям процвітати без підтримки люблячих людей. У книзі Вихід розповідається, як Мойсей намагався самостійно служити Божому народу в якості вчителя, наставника і судді. Коли Мойсея навістив тесть, то сказав йому: “Справді стомишся і ти, і народ той, що з тобою, бо ця справа тяжча за тебе. Не потрапиш ти чинити її сам-один!” (Вих. 18:18). Він порадив Мойсею делегувати частину обов’язків надійним людям. Мойсей прийняв допомогу, і користь від цього отримала вся громада.
Якщо ми віримо, що Бог діє через увесь Свій народ у його спільній праці, то можемо віднайти справжній спокій.
