Закривши очі, я подумки вертаюсь до дому, де зростала. Я згадую, як разом із батьком споглядала за зірками. Ми по черзі дивилися в телескоп, намагаючись навести фокус на сяючі та мерехтливі цятки, що виднілися на темному небі.

Чи вважаєте ви себе сяючою зіркою? Я кажу не про досягнення висот людського успіху, а про сяяння на похмурому тлі гріха та зла. Апостол Павло писав віруючим у Филипах, що в них і через них сяє Бог, якщо вони твердо додержують “слово життя” та уникають нарікання і розбрату (Фил. 2:14-16).

Наша єдність з іншими віруючими і наша вірність Богу відокремлюють нас від світу. Проблема в тому, що це не досягається природним чином. Ми постійно намагаємося впоратися зі спокусами, аби зберегти близькі стосунки з Богом. Ми опираємося власному егоїзму заради збереження гармонійних стосунків зі своїми духовними братами та сестрами.

Втім надія є. Перебуваючи в кожному віруючому, Божий Дух допомагає зберігати самоконтроль, дає сили бути добрими і вірними (Гал. 5:22-23). Ми покликані жити таким життям, досягти якого можна лише завдяки Божій надприродній допомозі (Фил. 2:13). Якщо за сприяння Святого Духа “сяючою зіркою” стане кожний віруючий, лише уявіть, як Боже світло подолає темряву навколо нас!