Коли Коннер і Сара Сміт переїхали в інший будинок за п’ять миль по цій самій вулиці, їхній кіт Сморс висловив своє незадоволення, утікши з нової оселі. Одного разу Сара побачила в соціальних мережах фото їхнього старого будинку. На фотографії був Сморс!
Подружжя Сміт з радістю поїхало його звідти забрати. Однак кіт знову втік. Здогадуєтесь, куди він побіг? Цього разу родина, яка придбала будинок, погодилася прихистити тварину. Іншого виходу не було. Сморс завжди вертатиметься “додому”.
Неемія займав престижну посаду в царському дворі в Сузах, однак його серце було не на місці. Він щойно почув новини про поганий стан “міста дому гробів батьків моїх” (Неем. 2:3) і почав молитися: “Пам’ятай же те слово, що Ти наказав був Мойсеєві, Своєму рабові, говорячи… коли навернетеся до Мене, і будете дотримувати заповіді Мої й виконувати їх, то якщо будуть ваші вигнанці на краю небес, – то й звідти позбираю їх, і приведу до того місця, яке Я вибрав, щоб там перебувало Ім’я Моє!” (Неем. 1:8-9).
Ваш дім там, де ваше серце. Для Неемії прагнення дому виходило за межі бажання перебувати на рідній землі. То було прагнення спілкування з Богом. Єрусалим – це місце, яке Бог вибрав, щоб там перебувало Ім’я Його.
Незадоволення, яке ми відчуваємо глибоко в серці, насправді є нашим прагненням до Бога. Ми прагнемо бути вдома разом із Ним.
