Лара і Дейв відчайдушно бажали мати дитину, однак їхній лікар сказав, що це неможливо. Лара зізналася подрузі: “У мене були дуже відверті розмови з Богом”. Втім саме після однієї з таких “розмов” вони з Дейвом звернулися до пастора, який розповів їм про служіння усиновлення. Через рік вони отримали благословіння, усиновивши маленького хлопчика.

У 15-му розділі книги Буття розповідається про ще одну відверту розмову – про розмову між Аврамом і Богом. Господь йому сказав: “Не бійся, Авраме… нагорода твоя вельми велика” (в. 1). Натомість Аврам відверто відповів: “Господи, – що даси Ти мені, коли я бездітний ходжу?” (в. 2).

Раніше Бог обіцяв Авраму: “І вчиню Я потомство твоє, як той порох землі” (Бут. 13:16). Тепер Аврам нагадав Богу про цю обітницю. Зверніть увагу на Божу відповідь. Господь запевнив Аврама, закликавши його подивитися на небо і “зорі злічити, коли тільки потрапиш ти їх полічити” (Бут. 15:5), натякаючи, що його нащадкам не буде ліку.

Яка доброта! Бог не тільки дозволив Авраму промовити таку відверту молитву, але і турботливо його запевнив! Згодом Бог змінить його ім’я на Авраам (“батько багатьох”). Ми також можемо повністю відкривати перед Богом своє серце, вірячи, що Він робить для нас тільки найкраще.