В одному популярному фільмі актор виконує роль успішного спортивного агента, чий шлюб починає руйнуватися. Намагаючись відновити стосунки зі своєю дружиною Дороті, він, дивлячись їй у вічі, каже: “Ти мене доповнюєш”. Це зворушливе послання відображає поняття в грецькій філософії, що кожен із нас є “половинкою”, яка має віднайти свою “іншу половинку”, аби стати єдиним цілим.
Ідея, що коханий партнер “доповнює” нас, нині дуже популярна. Втім, чи справді це так? Я розмовляв з багатьма одруженими парами, які все одно почувалися неповноцінними через відсутність дітей. Інші мали дітей, однак їм бракувало ще чогось. Жодна людина не здатна остаточно доповнити нас.
Апостол Павло пропонує інше рішення. “Бо в Ньому тілесно живе вся повнота Божества. І ви маєте в Нім повноту” (Кол. 2:9-10). Ісус Христос не тільки прощає і визволяє нас, Він також довершує нас, об’єднуючи наше життя з Божим життям (вв. 13-15).
Шлюб – це добре, однак він не може надати нам повноту. Це здатен зробити лише Господь Ісус. Замість того, щоб очікувати на довершення себе в образі іншої людини або чогось іншого, відгукнімося на Божий заклик дозволити Його повноті все більше і більше сповнювати наше життя.
