“Ой-ой”, – подумав я, коли почало дерти в горлі. Потім це перейшло в застуду. І то було лише початком бронхіту. Далі почався сильний кашель, який переріс у пневмонію.

Вісім тижнів болісного кашлю змусили мене почуватися дуже слабким. Я не вважаю себе старим. Однак я вже в тому віці, коли починають думати про старість. Один із членів нашої церкви, говорячи про проблеми зі здоров’ям, яких ми зазнаємо в процесі старіння, жартівливо каже, що “людина йде на спад”. Втім, якщо це справді відбувається з тобою, то тоді не до жартів.

У 2-му Посланні до коринтян апостол Павло також написав про “спад”. У четвертому розділі розповідається про гоніння, якого зазнав він та його команда. Виконання місії призвело до багатьох труднощів. “Нищиться зовнішній наш чоловік”, – писав Павло. Втім, навіть попри виснаження через вік, гоніння та скрутні обставини, він не втрачав надію: “Зате день у день відновляється внутрішній” (в. 16). Павло твердив, що “теперішнє легке… горе” не зрівняється з тим, що очікує в майбутньому, з “безмірним багатством слави вічної ваги” (в. 17).

Навіть зараз, пишучи ці рядки, я ще й досі відчуваю наслідки минулої хвороби. Однак я знаю, що в моєму житті і в житті всіх, хто покладається на Христа, останнє слово не за проблемами.