Коли мене навістила моя дочка Хейлі, я побачив на її трирічному сині Коллумі дивний одяг. То була сорочка з довгими рукавами, до яких були прикріплені рукавички. Мій онук Коллум страждає від хронічної екземи. Це захворювання викликає свербіж шкіри, роблячи її огрубілою і запаленою. “Цей одяг не дозволяє Коллуму чесати себе і спричиняти на шкірі рани”, – пояснила Хейлі.
Через сім місяців шкіра Хейлі також запалилася і почала чесатися. “Тепер я добре розумію Коллума, – сказала мені Хейлі. – Можливо, мені також треба носити такий одяг!”
Ситуація Хейлі нагадала мені текст із 2-го Послання до коринтян, у якому апостол Павло каже, що Господь є “Богом потіхи всілякої, – що в усякій скорботі Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорботі знаходяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих. Бо поскільки намножуються в нас терпіння Христові, – так через Христа й потішення наше намножується” (2 Кор. 1:3-5).
Іноді Бог допускає в нашому житті скруту, наприклад, хворобу, втрату або кризу. Через наші страждання Він допомагає нам краще розуміти великі страждання, яких Христос зазнав на хресті заради нас. Покладаючись на Його втіху і силу, ми здатні підбадьорити й інших людей у їхніх стражданнях. Подумаймо, кому ми можемо надати втіху, якою нас потішив Бог.
