У 2018 році дванадцять тайських хлопців і їхній тренер спустилися в печеру з багатьма лабіринтами. Через несподівану повінь вони мусили іти вглиб печери, і їх змогли врятувати лише через два з половиною тижні. Команди дайверів прибули на порятунок, коли хлопці сиділи на невеликому кам’яному виступі, маючи лише шість мерехтливих ліхтариків. Вони годинами перебували в темряві, сподіваючись, що якимось чином з’явиться світло і допомога.
Пророк Ісая змалював світ, охоплений цілковитою темрявою, наповнений насиллям і жадобою, зруйнований бунтом і стражданням (Іс. 8:22). Навколо лише руїна. Свічка надії згасла, і все занурилося в пітьму. Однак Ісая твердив, що то не кінець. Завдяки Божому милосердю невдовзі “не буде темноти для того, хто утискуваний” (Іс. 8:23). Бог ніколи не залишить Свій народ у похмурій руїні. Пророк звістив надію для народу і оповів про час, коли Господь Ісус прийде усунути темряву гріха.
Ісус вже прийшов. І тепер ми читаємо слова Ісаї з новим розумінням: “Народ, який в темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло засяє над ними!” (в. 1).
Якою б темною не була ніч, якими б важкими не були обставини, ми ніколи не покинуті в пітьмі. З нами Ісус. І сяє велике Світло.
