Із поширенням коронавірусу у світі експерти з питань здоров’я радили збільшувати фізичну дистанцію між людьми, аби стримувати розповсюдження інфекції. У багатьох країнах громадян закликали до самоізоляції. Одні працівники переходили на формат віддаленої роботи, а інші взагалі втрачали роботу. Я, як і багато інших, брала участь у житті церкви та в малих групах за допомогою цифрових платформ. Попри фізичну віддаленість один від одного, ми практикували нові форми єднання.
Втім, відчуття спільності забезпечувала не лише наявність інтернету. Будучи членами тіла Христа, ми об’єднані один з одним Його Духом. Апостол Павло про це сказав ще багато століть назад у своєму листі до колосян. Хоча Павло і не засновував їхню церкву особисто, однак він щиро піклувався про них і про їхню віру. І навіть попри свою фізичну відсутність, Павло нагадував колосянам, що він перебував з ними “духом” (Кол. 2:5).
З багатьох причин ми не завжди в змозі фізично перебувати поруч із тими, кого любимо, проте технології можуть допомогти заповнити цю прогалину. Втім, жодна форма віртуального зв’язку не може зрівнятися зі спільністю, яку ми маємо, будучи членами тіла Христа (1 Кор. 12:27). У такі миті ми, як Павло, можемо радіти непохитності віри один одного і заохочувати до “пізнання таємниці Бога, Христа” (Кол. 2:2).
