Наша родина планувала придбати цуценя, і моя одинадцятирічна донька місяцями вивчала інформацію про собак. Вона знала, що собака має їсти, і як познайомити її з нашим новим будинком, та багато інших подробиць.

Донька сказала мені, що, як виявляється, цуценя краще знайомити з однією кімнатою за один раз. Отже, ми ретельно приготували окрему спальню. Думаю, що нас очікує багато сюрпризів від нового цуценяти. Однак моя донька дуже ґрунтовно готувалася до його появи.

Ця підготовка нагадала мені про бажання Господа Ісуса Христа жити разом зі Своїм народом і про Його обітницю приготувати для нас оселю. У кінці Свого земного служіння Ісус закликав учнів довіряти Йому, сказавши: “Віруйте в Бога, і в Мене віруйте!” (Ів. 14:1). А потім Він пообіцяв: “А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви” (в. 3).

Невдовзі учні зазнають труднощів. Однак Господь Ісус хотів, щоб вони знали, що Він працює над тим, аби привести їх до Своєї оселі.

Я дуже радів, спостерігаючи, з якого ретельністю моя донька готувалася до появи нового цуценяти. І я можу лише уявляти, з якою радістю і ретельністю наш Спаситель готується до спільного вічного життя зі Своїм народом (в. 2).