У романі Елі Візеля “ Ніч ” вражаюче розповідається про жахи голокосту. Ґрунтуючись на власному досвіді перебування в нацистських таборах смерті, Візель переплітає свою розповідь з біблійною історією про вихід. Хоча Мойсей та ізраїльтяни врятувалися від рабства під час першої Пасхи (Вих. 12), Візель розповідає, як зразу після Пасхи юдейські лідери знову опинилися у полоні, тепер у нацистів.

Перш ніж критикувати Візеля і його похмуру іронію, згадаймо, що в Біблії міститься подібний сюжетний поворот. У пасхальну ніч Господь Ісус, Який мав врятувати Божий народ від страждання, дозволяє, аби Його арештували ті, хто Його вб’є.

Євангеліст Іван розповідає, що передувало арешту Ісуса. Під час Таємної Вечері Ісус “затривожився духом” і провістив, що Його зрадять (Ів. 13:21). Далі Христос дав хліб Своєму зраднику. В Євангелії написано, що Юда, “узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч” (в. 30). Попри те, що розпочалося вчинення найбільшої в історії несправедливості, Ісус Христос промовив: “Тепер ось прославивсь Син Людський, і в Ньому прославився Бог” (в. 31). Через декілька годин учні відчують паніку, поразку і зневіру. Але Спаситель бачив, що Божий план здійснюється точно так, як був задуманий.

Якщо нам здається, що темрява перемагає, згадаймо, що Бог також перебував у темній ночі і переміг її. Він з нами. Ніч буде не завжди.