“Люблячий Боже, дякую за Твоє турботливе виправлення, – смиренно промовила я. – Я була дуже зарозумілою, вважаючи себе здатною все робити самостійно”. Багато місяців я раділа успішному виконанню робочих завдань, і це навіяло мені впевненість у своїх здібностях і спонукало відкидати Божий провід. Однак завдяки складному для мене проєкту я усвідомила, що не така розумна, як себе вважала. Моє горде серце обмануло мене.
Могутнє царство Едома було покаране Богом за свою гордість. Едом був розташований у гірській місцевості, що робило його, як здавалося, недосяжним для ворогів (Овд. 1:3). Це була заможна країна, що перебувала в центрі стратегічних торгових шляхів. Едом був багатий на мідь, яка дуже цінувалася в стародавньому світі. Повний добрих речей, Едом також був сповнений гордістю. Його громадяни вважали своє царство непереможним і навіть утискали Божий народ (вв. 10-14). Але Бог через пророка Овдія виголосив Свій суд. Проти Едому повстануть народи, і колись могутнє царство стане беззахисним і приниженим (вв. 1-2).
Гордість схиляє нас до думки, що ми здатні жити самостійно, без Бога, і нам здається, що ми абсолютно невразливі. Однак Господь закликає нас впокоритися перед Ним (1 Петр. 5:6). Якщо ми залишимо гордість і покаємось, Бог попровадить нас до цілковитої довіри Йому.
