Коли під час першого знайомства дві людини виявляють, що в них є спільний друг, між ними відбувається щось особливо душевне. Дуже запам’ятовується, якщо гостинний господар вітає гостя наступною фразою: “Дуже радий з вами познайомитися. Будь-який друг Сема або Саманти є й моїм другом також”.

Дещо подібне казав Ісус. Своїм служінням зцілення Він приваблював цілі натовпи людей. Однак Він також нажив Собі ворогів у образі місцевих релігійних лідерів, бо не погоджувався з тим, що вони використовували храм у комерційних цілях і зловживали своїм впливом. Згодом Ісус Христос примножив радість, ціну і диво Своєї присутності, наділивши Своїх учнів здатністю зціляти інших і пославши їх звіщати про наближення Божого Царства. Він запевнив учнів: “Хто вас приймає – приймає Мене, хто ж приймає Мене, приймає Того, Хто послав Мене” (Мт. 10:40).

Складно уявити більш ефективну пропозицію дружби, що змінює життя. Ісус запевнив, що в Божому серці є місце для кожного, хто відкриє свій дім для Його учнів або просто дасть їм чашу прохолодної води. Хоча це було сказано багато років тому, слова Ісуса й досі нам нагадують, що через будь-який прояв доброти і гостинності можна стати другом Божих друзів.