Настав день, коли я зрозумів, що мій батько не є незламним. Ще з дитинства пам’ятаю, яким він був сильним та рішучим. Але коли я став дорослим, він травмував собі спину, і я усвідомив, що він все ж таки смертна людина. У той період я допомагав батьку приймати ванну, одягатися і навіть підносити склянку води до рота. Для нього то було дуже принизливо. Втім після декількох спроб робити все самостійно він, зрештою, визнав: “Без твоєї допомоги я нічого не можу зробити”. Згодом батько відновився, однак той досвід надав нам обом важливий урок. Ми потребуємо один одного.

Водночас Ісуса ми потребуємо ще більше. У п’ятнадцятому розділі Євангелії від Івана ми знаходимо чудовий образ виноградної лози і галузок, а також фразу, яка завдає удару по нашій самодостатності. В нашій свідомості може виникати думка, що ми не потребуємо жодної допомоги. Однак Господь Ісус чітко сказав: “Без Мене нічого чинити не можете ви” (в. 5). Христос каже, що без Нього ми не можемо приносити плід, наприклад, “любов, радість, мир” (Гал. 5:22). Приносити плід означає жити життям, до якого нас закликає Ісус. Якщо ми цілковито покладаємось на Ісуса Христа, то провадимо плідне життя, життя, яке прославляє Небесного Отця (Ів. 15:8).