“Є багато питань, які може поставити молодий артист, – каже автор-виконавець Лінфорд Детвейлер, учасник фолк-групи. – Одним із них є: «Як мені стати відомим?»” Детвейлер попереджає, що така мета “відкриває двері для всіх згубних сил, як зсередини, так і ззовні”. Він та його дружина обрали шлях меншої популярності, на якому вони “продовжують зростати упродовж усього життя”.
Ім’я Єгояди не надто відоме, втім воно синонімічне з життям, присвяченим Богу. Він служив священиком за часів правління царя Йоаша, який здебільшого добре царював, і все завдяки Єгояді.
Коли Йоашу було всього сім років, Єгояда ініціював його законне воцаріння (2 Цар. 11:1-16). То не було захопленням влади. Під час церемонії воцаріння Йоаша священик Єгояда “склав… заповіта між Господом та між царем і між народом, щоб був народом Господнім” (в. 17). І він дотримав слова, проводячи вкрай необхідні реформи. “І приносили цілопалення в Господньому домі завжди, по всі дні Єгояди” (2 Хр. 24:14). Через цю відданість “поховали його в Давидовому Місті з царями” (в. 16).
Юджин Петерсон називає життя, зосереджене на Бозі, “тривалою покірністю в одному напрямку”. Іронічно, однак саме ця покірність виділяється на фоні світової жаги до слави, влади та самозадоволення.
