За словами психолога Мега Джей, наш мозок схильний думати про нас в майбутньому, як про цілковитих незнайомців. Чому? Можливо, це відбувається через так звану “емпатичну прогалину”. Складно виявляти емпатію і турбуватися про людей, яких ми не знаємо особисто, навіть про майбутніх себе. Отже, Джей намагається допомогти молодим людям уявити себе в майбутньому і потурбуватися про себе. Це охоплює напрацювання дієвих планів, аби стати тими, ким вони себе уявили, що допомагає прокладати шлях до втілення своїх мрій і до подальшого процвітання.

Автор Псалма 89 закликає дивитися на своє життя не лише в теперішньому вимірі, а як на єдине ціле, і просити Бога навчити “нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре” (в. 12). Усвідомлення того, що наш час на землі обмежений, може нагадати нам про нагальну необхідність покладатися на Бога. Нам потрібна Його допомога, аби навчитися знаходити задоволення і радість не лише зараз, але й у “всі наші дні” (в. 14). Нам потрібна Його допомога, аби навчитися думати не лише про себе, але і про майбутні покоління (в. 16). Ми потребуємо допомоги в служінні Богу в межах часу, який Він нам дав, бо Господь стверджує діло рук наших та сердець (в. 17).