Служитель попросив мене поговорити з Карен. Я знайшов її в кімнаті для розмов з червоними очима і мокрим від сліз обличчям. Сорокадворічна Карен довго мріяла про шлюб. І ось один чоловік виявив до неї інтерес. Але це був її начальник, і він уже був одружений.
Маючи брата, який жорстоко кепкував з неї, і батька, цілковито байдужого до неї, Карен доволі рано усвідомила, що дуже чутлива до прояву уваги з боку чоловіків. Відновлення віри надало їй нові принципи в житті, однак бажання вийти заміж залишилось незмінним…
Після розмови з Карен ми схилили голови перед Господом. У своїй відвертій молитві Карен визнала свою спокусу, оголосила про своє рішення покласти край стосункам із начальником і довірила своє бажання Богу. І на душі їй стало легше.
Того дня я усвідомив, наскільки чудовою була порада Павла ставитись один до одного, як до братів та сестер по вірі (1 Тим. 5:1-2). Наш погляд на людей визначає нашу взаємодію з ними. У світі, в якому на стосунки дивляться в контексті сексуальної об’єктивації, погляд на представників протилежної статі, як на братів та сестер, допомагає мати до них належне і турботливе ставлення. Здорові брати та сестри не знущаються один над одним і не спокушають один одного.
Карен потребувала того, з ким би вона могла поговорити, як сестра з братом. Євангеліє допомагає нам знайти нових братів та сестер, які допомагають долати життєві труднощі.
