Я познайомився з ним у 1970-х роках, коли працював шкільним вчителем англійської мови та тренером з баскетболу. Він був високим довгов’язим першокурсником. Невдовзі він опинився в моїй баскетбольній команді і відвідував уроки англійської мови, які я проводив. Між нами зав’язалася дружба. Цей самий друг, який згодом багато років був моїм редактором, стояв переді мною на вечірці, присвяченій моєму виходу на пенсію, і розповідав про нашу довготривалу дружбу.
Що можна сказати про друзів, об’єднаних Божою любов’ю, яка підбадьорює нас і наближає до Ісуса? Автор Книги приповістей розумів, що дружбі характерно два підбадьорливих компоненти. По-перше, справжні друзі надають цінну пораду, навіть якщо її нелегко дати або прийняти: “Побої коханого вірність показують” (Пр. 27:6). По-друге, друг, який перебуває поряд і є доступним, важливий у час кризи: “Ліпший сусіда близький за далекого брата” (в. 10).
Погано залишатися самотніми в житті. Соломон зауважив: “Краще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій” (Екл. 4:9). У житті ми потребуємо друзів, і нам самим треба бути друзями. Нехай Бог допоможе нам “любити один одного братньою любов’ю” (Рим. 12:10) і “носити тягарі один одного” (Гал. 6:2), і стати такими друзями, які підбадьорюють інших і наближають їх до любові Ісуса.
