Здається, що моя мати може відчути біду за милю. Одного разу після важкого дня в школі я намагалася приховати свій поганий настрій, сподіваючись, що ніхто нічого не помітить. Однак мати запитала: “Що сталося?” Потім вона додала: “Перед тим, як сказати, що нічого не сталося, згадай, що я твоя мати. Я тебе народила і знаю тебе краще, ніж ти сама себе знаєш”. Моя мати постійно нагадувала мені, що її глибока обізнаність про мене допомагає їй бути зі мною в миті, коли я потребую її найбільше.

Ми, віруючі в Господа Ісуса, відчуваємо турботу Бога, Який знає нас досконало. Псалмоспівець Давид прославив Творця за уважність до життя Його дітей, сказавши: “Господи, – випробував Ти мене та й пізнав, Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека” (Пс. 138:1-2). Оскільки Бог досконало знає нас, знає кожну нашу думку, бажання та дію, немає жодного місця, де б ми перебували за межами Його великої любові і турботи (вв. 7-12). Давид написав: “Спочину я на кінці моря, – то рука Твоя й там попровадить мене” (вв. 9-10). У яких би життєвих обставинах ми не перебували, якщо ми покличемо до Бога в молитві, Він дасть нам Свою любов, мудрість та провід, яких ми потребуємо.